12 жовтня в Черкасах починається новий майстер-курс з позитивної психотерапії

Шановні випускники базових курсів з позитивної психотерапії!

12-15 жовтня 2017 року в Черкасах стартує новий проект МК-Центр:

Майстер-курс з Позитивної психотерапії.

Починається навчання з першої сесії особистого досвіду.

Тема сесії: Дослідження впливу базових емоційних установок (базового конфлікту і ресурсу) на розвиток професійних здібностей психотерапевта.

Ведучий: Володимир Карікаш – майстер-тренер і супервізор Всесвітньої асоціації позитивної психотерапії (WAPP), психотерапевт Європейського реєстру (ЕАР) та реєстру Української спілки психотерапевтів (УСП), директор Українського інституту позитивної психотерапії (УІПП).

Цінність та користь запропонованого навчання не потребує коментарів, проте декілька слів про сильні сторони цього проекту:

**Навчання на майстер-курсі відбувається за стандартами WAPP (Всесвітньої Асоціації Позитивної психотерапії) та УІПП.

**Передова методична та організаційна 20-річна робота тренерів УІПП щодо навчання психологів, психотерапевтів у методі позитивної психотерапії була відзначена нагородами Фонду Н. Пезешкіана Міжнародною академією позитивної психотерапії (IAPP).

**Змістова, методична, організаційна складові програми постійно вдосконалюються та супервізуються WAPP.

**У вас буде можливість долучитися до професійного та особистісного ресурсу найбільшої професійної спільноти позитивної психотерапії в Україні.

Основні блоки програми Майстер-курсу ППТ:

**10 теоретичних модулів (3-денна сесія, інтервізії, самостійна робота);

**4 модулі особистого досвіду (4-денний груповий досвід самодослідження та індивідуальна терапія);

**супервізійні скайп-зустрічі в міні-групах;

** міжсесійні інтервізії-практикуми;

**тематичні вебінари.

Більш детально про стандарти, програму, учасника Майстер-курсу з позитивної психотерапії Ви можете дізнатися, перейшовши за посиланням:

http://positum.org.ua/majster-kurs-z-pozytyvnoi-psyhoterapii/

Вартість першої сесії ( 4 дні — 40 академ. годин) – 3000 грн.

 Вартість збалансована між вартістю європейської професійної освіти та українськими реаліями.

За підсумками першого модулю особистого досвіду буде сформовано групу, яка продовжить навчання на Майстер-курсі.

Отже, що необхідно для участі:

  1. Заповнити реєстраційну форму учасника 1-ї сесії до 08.09.2017, перейшовши за посиланням:

 https://goo.gl/forms/P33WH5lJ2zXAETY33

  1. Передплатити 50% від вартості модулю (тобто 1 500 грн + комісія банку) до 15.09.2017 (реквізити ми вам надішлемо, як тільки-но Ви заповните реєстраційну форму)
  1. Отримати підтвердження від адміністратора проекту про зарахування Вас до групи до 20.09.2017

Детальнішу інформацію щодо навчання ви можете отримати за телефонами у робочі дні тижня з 9.00 до 17.00: +380-67-9369513, +380-66-0633314Ліщук Наталія – адміністратор проекту МК-Центр

Детальнішу інформацію щодо сплати навчання та місця проведення сесійви можете отримати за телефонами у робочі дні тижня з 9.00 до 17.00: +380-68-7417277- Божко Аліна– офіс-менеджер проектуМК-Центр

З повагою,

 

оргкоманда проекту Майстер-курс-Центр.

До зустрічі в Черкасах!

Завершила навчання 11 група базового курса з позитивної психотерапії в місті Дніпро

Ще одна радісна подія в Дніпропетровському представництві Українського інституту Позитивної психотерапії і менеджменту — випуск 11 групи Базового курсу з Позитивної психотерапії Н. Пезешкіана.

Позаду рік продуктивної роботи, пізнання основ і філософії методу, практики і самодослідження. Рік зародження та становлення професійних консультантів в методі.

Останній навчальний модуль в цьому проекті — випускна очна супервізія, де учасники групи демонструють  фрагмент своєї роботи з клієнтом «наживо»! Досить відповідальний етап професійної ініціації.

Всі учасники групи і тренер групи Марина Горчакова, були впевнені в успішності проходження цього останнього етапу:  було виконано багато роботи, щоб сьогодні отримати цей прекрасний результат — 13 випускників Базового курсу, 13 сертифікованих консультантів в методі Позитивна психотерапія, 13 захоплених людей, які бажають подальшого професійного зростання і розвитку!

Ми вітаємо Тетяну Прус, Ангеліну Сашко, Тетяну Гордієнко, Христину Пригоров-Косьяненко, Олександра Тригуб, Катерину Радченко, Марину Анікеєнко, Валентину Черепівське, Світлану Кузнєцову, Ірину Давидову, Ольгу Винниченко, Світлану Волинець, Анну Силіну і бажаємо вам, щоб це велике досягнення , стало першим кроком на довгому, цікавому і радісному шляху в професії!

Велика подяка тренеру-супервізору заключного модулю Тетяні Жуматій, за професійну позицію, підтримку і розвиваючий зворотний зв’язок! За радість працювати разом!

Позитивная психотерапия-Носсрат Пезешкиан-Украина-Днепр-11 группа

Звіт про 9-ту міжнародну конференцію з позитивної психотерапії Н. Пезешкіана

IХ Міжнародна науково-практична конференція з позитивної психотерапії Носсрата Пезешкіана «Життя, конфлікти та любов у транскультуральному світі» пройшла 2-4 червня 2017 року в Національному університеті «Одеська юридична академія» (м.Одеса).

Конференція була присвячена 40-річчю розвитку методу позитивної психотерапії у світі та 25-річчю — в Україні. Організатор конференції — Український інститут позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту. У конференції взяли участь 333 науковці та практики в методі позитивної психотерапії із України, Німеччини, Білорусії, Азербайджану та Латвії.

Почесним гостем конференції став доктор медичних наук, доцент, директор Вісбаденської академії психотерапії (Німеччина), президент Всесвітньої асоціації позитивної та транскультуральної психотерапії, медичний директор Вісбаденського психотерапевтичного центру Хамід Пезешкіан.

Конференція відбулася на найвищому науковому, методичному та організаційному рівні, сприяла залученню спеціалістів у сфері позитивної та інших напрямків психотерапії до обговорення та вирішення актуальних задач сучасної психотерапії та практичної психології, розвитку творчої наукової співпраці між колегами.

Основними напрямами роботи конференції були:
* Транскультуральний підхід у психотерапії.
* Позитивна психотерапія і суспільство: миротворчий потенціал позитивної психотерапії Н.  Пезешкіана.
* Психотерапевтична і психологічна допомога в кризах.
* Позитивна психотерапія в освіті, медицині, роботі з персоналом, соціальній роботі, службі надзвичайних ситуацій та інших сферах.
* Кооперація методів і шкіл психотерапії.

Проведено понад  30 майстер-класів від провідних фахівців з позитивної психотерапії Н.Пезешкіана, 25 доповідей-презентацій та круглі столи на актуальні теми. За результатами роботи конференції видано збірник матеріалів, участь в якому взяли 70 авторів.

Позитивная психотерапия Носсрата Пезешкиана в Украине

Продовжує навчання група майстер-курсу з позитивної психотерапії у місті Дніпро

21, 22 і 23 квітня в Дніпрі пройшла чергова теоретична сесія групи Майстер-курсу з Позитивної психотерапії Н. Пезешкіана. Тема сесії: «Терапевтичні відносини. Фактори ефективності психотерапії та консультування».

Учасники групи змогли познайомитися з теоретичними та практичними напрацюваннями психотерапевта і тренера-супервізора в методі Позитивна психотерапія, Володимира Карікаша. Учасникам групи вдалося отримати цікавий, глибокий і різноманітний досвід в різних ідентичностях– в якості теоретиків, в якості практиків і в якості клієнтів. Весь досвід був корисний для кращого засвоєння теми сесії.

Дякуємо всім учасникам групи за успішну і плідну співпрацю! Цікавого подальшого розвитку вам в проекті  «Майстер-курс з Позитивної психотерапії» та до зустрічі в наступній сесії у вересні! Організатор навчальних проектів у Дніпрі – Марина Горчакова

Pozitivnaya psihoterapiya Pezeshkiana-Ukraina-Dnepr-Master kurs

Продовжує навчання група МК Захід

Нещодавно відбулась чергова теоретична сесія проекту «Майстер курс — Захід». Цього разу учасники познайомились із напрацюваннями майстер-тренера Наталії Босовської з теми «Позитивна сімейна психотерапія». З нетерпінням очікуємо сесію особистого досвіду з сімейної тематики

Мастер-курс-Позитивная-психотерапия-Украина-Львов

Запрошуємо до перегляду фрагменту вебінара «Самоідентичність в психотерапії»

Вебинар проходил в рамках Второй международной онлайн конференции по позитивной психотерапии
Тема вебинара — Самоидентичность в психотерапии: дифференциальный, кросс-культуральный и экзистенциальный подходы
Спикер — Владимир Карикаш (Украина, Черкассы), директор УИПП

Продовжує навчання 7 група базового курсу у Хмельницькому

6-9 квітня 2017 року в Хмельницькому відбувся другий модуль базового курсу позитивної психотерапії Н.Пезешкіана (7 проект).

Освітньому матеріалу передувала супервізія. Кожен учасник продемонстрував майстерність у роботі з актуальним конфліктом, у кожного були власні усвідомлення і безліч вдалих рішень.

Особливостями самого триденного навчання було: багато усвідомлень і сміху. Учасники сміялись постійно, заражаючи веселощами один одного і тренера. Розійшлися з почуттями легкості, спорідненості і суму, що все закінчилося.

Тренер і менеджер: Ханецька Наталя

Позитивная-психотерапия-Украина-Хмельницкий-БК-7-2

Почала навчання 4 група в м. Моршин

2-4 квітня відбувся 1-й модуль вже 4 групи, Всеукраїнського навчального проекту від Українського Інституту Позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту (УІПП) в м. Моршин «Основи психологічного консультування в руслі POSITUM підходу»
Тренер Ростислава Пекарюк.
В навчальній програмі можуть брати участь ті, що мають гуманітарну освіту, та, ті, хто хочуть навчитись самодопомоги в повсякденному житті.

От, відгуки учасниць після модулю:
= Відчула радість, прилив сил, наповнення позитивним досвідом і емоціями;
= Дані знання та навики зможу застосовувати в своєму повсякденному житті;
= Здобула знання,практику і досвід роботи з клієнтами;
= Отримала вирішення особистих проблем,відповіді на життєві питання у різних галузях;
=Великий заряд позитиву та енергії для розуміння себе та своїх близьких;

= Беру для себе багато впевненості в знаннях та можливостях, які зможу використовувати в особистому та професйному житті. Інакше сприйматиму почуття тих, хто мене оточує. Розумію, що маю здібності, щоб навчатись, розвиватись і рухатись вперед.

Продовжується набір в наступну групу на червень місяць. Деталі про запис на навчання тут: http://rostislava.in.ua/majbutni-podiї/pozitivna-psixoterapiya-ta-kouching-zdorovya-m-morshin/

Позитивная-психотерапия-Украина-Моршин-4-1

Старт 12-ї групи базового курса з Позитивної психотерапії в Днепрі

Друзі, колеги, раді повідомити вам, що 17 — 19 березня в Дніпрі відбулася 1-ша сесія базового курсу з Позитивної психотерапії Носсрата Пезешкіана. Це вже 12-та група базового курсу, яка починає свою роботу в Дніпрі! Тренер Базового курсу — сертифікований тренер WAPP і УІПП Горчакова Марина.

Цього разу в Дніпрі зібралася чудова, невелика група з 6 учасників, кожен з яких був готовий до нового досвіду, нових знань і відкриттів в собі, і в консультуванні. Три навчальних дні пролетіли дуже швидко!

1-ша сесія базового курсу — «Основи психологічного консультування в Positum-підході». В рамках цього модулю, всі учасники познайомилися з ключовими принципами і філософією методу, алгоритмом консультативної роботи в методі ПП, отримали свій перший досвід консультування в Positum-підході, зробили перші кроки, як майбутні консультанти.

Дякуємо всім учасникам нашої групи за прагнення розвиватися, за сміливість надавати свій власний матеріал для роботи в групі, за бажання не зупинятися на шляху свого особистісного і професійного розвитку!

Тепер наше навчання продовжиться на інтервізіонних зустрічах, по п’ятницях об 11 годині. Всі, кому цікаво як проходять наші навчальні інтервізіонні зустрічі, всі, хто хотів би побути в ролі клієнта у консультантів в методі Позитивна психотерапія, запрошуємо приєднуватися до наших зустрічей щоп’ятниці у Дніпрі! Попередній запис на зустрічі за телефоном (067) 562-99-80.

Ви ще можете стати учасником цієї групи і пройти навчання на базовому курсі з Позитивної психотерапії Пезешкіана! У квітні місяці буде проходити добір в групу! Запис на навчання за телефонами (067) 562-99-80; (050) 534-08-11.

Позитивная психотерапия Пезешкиана_Украина_Днепр

Статья Владимира Карикаша «Пять вершин на жизненном пути» (Из журнала «Позитум Украина»)

Владимир Карикаш,
Черкассы, 2009

Пять вершин на жизненном пути:
психотерапия посредством трансформации экзистенциальной
идентичности

В статье рассматривается возможность включения в понятие базового конфликта в методе ПП не только раннего эмоционального опыта клиента, но и его способности к расширению границ т.н. базовых идентичностей, то есть способности пересматривать некоторые устойчивые представления о себе.
Ключевые слова: идентичности- первичная эмоциональная, ситуативная, характера, базовая, экзистенциальная; петля возврата.

Five pinnacles on the life-line: psychotherapy via existential identity transformation.
The article views the possibility of including into the notion of basic conflict in PP not only the early emotional experience of the client, but also his or her ability to broaden the limits what is termed basic identity, that is the ability to revise some stable ideas about him –herself.
Key words: identities- primary emotional, situational, of the character, basic, existential; the loop of return.

«Пусть люди имеют свободу
самостоятельно определять свою
сущность, сохраняя право на её
изменение в течение всей жизни»
Софи Фрейд

В контексте Позитивной психотерапии проф. Носрата Пезешкиана ра-бота психотерапевта будь-то в узком , широком или всеобъемлющем смыс-ле [3] может затрагивать три уровня глубины изменений внутренней реаль-ности клиента: событийно-симптоматический, содержательный или базовый (уровень фиксированных базовых эмоциональных установок).
Первый и второй уровни предполагают работу с так называемыми ак-туальными конфликтами, актуальными способностями и концепциями. Их можно скорее отнести к краткосрочной терапии (10-30 сессий). В данном случае хорошо зарекомендовали себя техники позитивной реинтерпритации, диалог с симптомом, использование ДАО и балансной модели, метафоры, транскультуральный подход, арт-терапия, психодрама и др. [3]

Изменения на третьем уровне — уровне так называемого базового кон-фликта требуют больше времени, особой готовности клиента к таким изме-нениям, соответствующей квалификации психотерапевта.
Согласно Н.Пезешкиана в основе базового конфликта личности лежат сформированные в детстве фиксированные эмоциональные установки, кото-рые влияют в дальнейшем на способность и успешность построения эмоциональных отношений по 4 основным областям: Я, Ты, Мы, Пра-мы. В такой модели психотерапевтическая работа фокусируется на коррекции этих установок в сторону увеличения их «о’кейности» или «внутреннего благополучия» по всем четырем областям: Я+, Ты+, Мы+, Пра-мы+. Я предлагаю эту часть раннего эмоционального личностного опыта определить термином «первичная эмоциональная идентичность» личности. Именно она лежит в основе дальнейшей динамики жизненного сценария человека. « Кто не правильно застегнул первую пуговицу, уже не застегнется как следует» -Иоган Гете.

В данной работе под термином «идентичность» мы будем понимать результат самоидентификации [5] или автоидентификации [4] личности, представленный в её Я-концепции, т.е. самоидентичность.
В контексте 3-х терапевтических уровней работы (см.выше) мы выделим и разделим на первом уровне ситуативную идентичность, на втором — идентичность характера и способностей и на третьем – базовую идентичность. В этом случае на первом уровне могут работать рефлексивные вопросы типа: «Кто я в этой ситуации?» или проективные техники типа: «В этой ситуации я человек, который…». Вопросы «Кто я?», «Какой я?», рассматриваемые со второго уровня, не привязаны к конкретной ситуации и могут быть обращены к более устойчивым характерным компонентам внутренней реальности клиента. Например, в ПП это могут быть актуальные способности и концепции клиента (Я – вежливый, аккуратный, контактный, терпеливый).

Отличием базовой идентичности, активизирующейся на 3-ем уровне, будет самоидентификация на основе устойчивых категорий так называемых «больших фигур»: пол, национальность, раса, язык, профессия, возраст, религия и т.п. Такая самоидентичность придает большую устойчивость, структурную завершенность Я-концепции, создавая ощущение целостности, уверенности, осмысленности, усиливая границы, укрепляя «иммунную систему» личности (Я/ не-Я). С другой стороны, самоидентичность на основе больших, устойчивых фигур может оказывать большее сопротивление назревшим изменениям в структуре личности, усиливая экзистенциальную тревогу, тормозя формирование новых идентичностей. По-видимому, в этом случае для личностного развития необходим новый, особый ресурс «энергии больших фигур», который позволит и поможет расширить границы старых концепций и создать почву для взращивания новых, актуальных идентичностей.

Таким образом, можно предположить, что в основе базового конфликта, а следовательно и базового ресурса может лежать не только первичная эмоциональная идентичность, но и базовая идентичность, которая вступает во взаимодействие с актуальными событиями внутренней или внешней реальности человека. Устаревшие, замороженные представления о себе мешают продвигаться вперед в согласии с новыми жизненными реалиями, или даже возвращают назад, заставляя пережить не пережитый в свое время опыт еще раз — срабатывает так называемая «петля возврата». В этом случае работа может быть направлена на развитие способности к расширению старых границ базовых идентичностей.
Особый интерес для нас представляет динамика изменений возрастной идентичности («Я ещё…» или «Я уже…») в контексте экзистенциональных жизненных кризисов (Пришла пора новой идентичности, а что делать с прежней?). Идентичность, сформированную на основе возрастной самоидентификации в контексте экзистенциальных ценностей, мы определяем как экзистенциальную идентичность. Именно к ней обращены рефлексивные вопросы типа: «Кто я на этом этапе моего жизненного пути, и каковы мои самые важные цели и ценности? »

Опираясь на свой личный и профессиональный опыт, а также опыт коллег я предполагаю, что существуют особые довольно продолжительные периоды в жизни человека, в которых именно экзистенциальная идентич-ность во многом начинает определять динамику его жизненного сценария. Я выделяю 5 таких периодов – «5 вершин судьбы». При этом символическая дорога жизни выглядит как последовательное восхождение на эти вершины. Поднявшись на очередную высоту, т.е. приобретя опору и целостность своего «Я», завершив формирование одной базовой экзистенциальной идентичности, начинаешь видеть следующую вершину, к которой направляет тебя жизнь, и восхождение на которую потребует от тебя сначала спуска (готовности к потерям), а затем нового подъема (формирования новой экзистенциальной идентичности).

Приступая к описанию этого процесса, обратим внимание на взаимо-связь и различие понятий «роль» и «идентичность». Различные роли, участвуя в механизме самоидентификации, могут, в конечном счете, сформировать соответствующую ролевую идентичность [1]. Но при этом роль, с нашей точки зрения, скорее будет относиться к категории процесса формирования, а идентичность – к результату. Можно выступать в роли родителя, мужа, отца и т.п., не чувствуя себя ими по внутреннему существу. В этом случае вопросы типа: «Став отцом, насколько ты внутри себя действительно таковым являешься? или: «Сколько процентов правды внутри себя ты слышишь при произнесении фразы: «Я – отец»?- будут обращены именно к идентичности, а не к роли. Можно наблюдать и обратный процесс, когда застывшая, замороженная идентичность создает для своего подкрепления псевдо-роли. Так, застывшая идентичность Я-мама заставляет бабушку обращаться к внучке со словами: — Ты, моя доченька, а к собачке : — Ты, мой сыночек, мамочка тебя сейчас накормит.

В основе Я-образа, который формируется на первом этапе жизненного пути – подъеме на первую вершину, лежит первая экзистенциальная идентичность – Я-сын (дочь) своих родителей. (В дальнейшем, употребляя понятия «сын», «он», «отец», и т.п. я буду иметь при этом ввиду также женские идентичности).
Большинство макро и микро событий (макро и микро травм) на этом этапе будут вращаться именно вокруг этой идентичности. Первый эмоциональный опыт (способность любить) и познавательный (способность знать) передаваемый от родителей и других взрослых также относится к идентичности Я-сын. Большая часть этой идентичности подсознательно связана при этом не столько с ответом на вопрос: — Кто я? или – Какой я?, а скорее с вопросом: — Чей я? Стоит ребенку потеряться, как у него сразу спросят: — Ты чей? А в первом официальном документе «Свидетельство о рождении» большая часть текста указывает на то, чей я, а отчество на всю жизнь призвано напоминать мне, чей я сын. Идентичность Я-сын дает мне право в законе «брать/давать» использовать больше часть «брать». Я имею право получать любовь, заботу о моем теле, душе, духе, чувствовать себя комфортно и защищено и т.д. При этом мои привилегии в этой привязанности оплачиваются зависимостью, отсутствием самостоятельности, послушанием и т.д.
Из 4-х основных эмоциональных установок, установка формирующая отношения к своему Я закрепляетися первой, а остальные (Ты, Мы, Пра-Мы) задействованы меньше, хотя они тоже должны тренироваться, так как будут опорными на последующих вершинах.

В отношениях с родителями развивается «детская любовь», в которой пре-обладает стадия привязанности с упором на актуальные способности «лю-бовь» и «послушание». Формируется способность принимать любовь – «наполнять свой собственный резервуар любви».
Потребность получать, обладать, быть чьим-то преобладает над потребно-стью быть кем-то. Может здесь находятся истоки дилеммы, о которой упо-минает Эрих Фромм – «Иметь или быть». Фиксация на этой экзистенциаль-ной идентичности ограничивает восприятие мира сферой удовлетворения только своих потребностей без приложения собственных усилий.

Можно предположить, что первая экзистенциальная идентичность за-вершает свое формирование, достигает своего пика, человек приближается к первой вершине своего опыта, когда тело приобретает законченные формы и говорит мне: — Ты – мужчина. Теперь для родителей я остаюсь сыном, а незнакомые окружающие все чаще обращаются ко мне: — Мужчина!… Само течение жизни подводит меня к необходимости прокладывать путь на свою вторую вершину, т.е. формировать экзистенциальную идентичность Я — взрослый, самостоятельный мужчина. Но путь на нее начинается со спуска с первой вершины, отделением от родительского гнезда и приобретением самостоятельности. Начинаются первые «испытания изменением перед лицом неизбежной потери» [7,с.33].
Используя балансную модель Носсрата Пезешкиана, можно выделить 4 сферы, по которым происходит отделение от родителей, и формируется независимость и самостоятельность как необходимые условия для второй экзистенциональной идентичности Я-мужчина (рис.1)

Позитивная психотерапия, Доктор Пезешкиан, Обучение в Украине

На этом переходном этапе родители, застыв в своих собственных идентичностях, могут или сохранять влияние во всех сферах, или наоборот резко оборвать все связи (выталкивать ребенка рано из гнезда). Как показывает моя практика, в основе психосоматических нарушений в зрелом возрасте иногда может лежать все еще устойчивая идентичность Я-сын и подсознательная зависимость по сфере «тело» от родительских фигур (даже после смерти родителей). И, наоборот, опыт расширения родителями границ собственной идентичности, выход в отношениях с сыном за пределы родительской идентичности при сохранении любви и авторитета большой фигуры «родитель» будет способствовать изменению экзистенциальной идентичности Я-сын на Я-мужчина. На этом этапе жизни применима концепция: «Отец не тот, на кого можно опереться, а тот, кто избавит тебя от этой привычки» (Де Мелло Энтони).

Освоение второй вершины – формирование экзистенциональной идентичности Я-мужчина – предполагает кроме развития способности формировать новые привязанности, а также проходить стадии дифференциации и отделения в этих отношениях. Таким образом, основой новых близких доверительных отношений будет постепенный отказ от отношений привязанности — зависимости на формирование способности проживать все 3 стадии взаимодействия по Носсрату Пезешкиану: привязанность →дифференциация → отделение → привязанность. Развивается зрелая, свободная, взрослая и самостоятельная любовь, основанная не на доминировании, а на уважении, понимании и принятии другого. «Проблему противоборства и принятия обид и разочарований можно описать через процесс установления различий (дифференциация – В.К.) между стремлением к привязанности и стремлением к доминированию в межличностных отношениях семейной пары» [7, с.35]. «Мы не можем контролировать кого-то и одновременно любить его … сила и любовь — антагонистические ценности…. Смирение может привести к злокачественным образованиям, борьба – к заболеваниям сердца» [6, с.103-105]. Кроме первичных актуальных способностей – любовь, доверие, нежность, секс, терпение – в новых отношениях начинают включаться и вторичные – справедливость, искренность, вежливость, обязательность, чистоплотность и др.
В этом случае можно говорить, что новая идентичность Я-мужчина будет лежать в основе новых, зрелых партнерских отношений. Именно сейчас приходит время проявиться в полной мере эмоциональной установке «Я — +, Ты — +» и способности развивать партнерство по всем четырем сферам (рис.2)

Позитивная психотерапия, доктор Пезешкиан, обучение в Украине

Самостоятельность в целом предполагает перестать быть чьим-то, а стать кем-то, и в партнерстве видеть, прежде всего, взрослого, самостоятельного, ответственного, свободного, независимого женщину или мужчину. Травмы и разочарования в партнерских отношениях при несформированной экзистенциальной идентичности Я-мужчина вызывают экзистенциальную тревогу. Невротическая попытка снять ее может выражаться в действии 3-х механизмов: 1) Запускается регрессивный механизм – возврат в идентичность Я-сын («петля возврата»). В партнерских отношениях регрессия проявляется в виде фиксированных концепций или «если-условий». «Пока ты мой (или я твой), я тебя люблю» вместо «Я тебя люблю, потому что ты есть». 2) Запускается депрессивный механизм. Родительская привязанность уже не удовлетворяет, а новой до сих пор нет. Идет потеря энергии. «Одна нога давит на газ, другая – на тормоз». 3) Запускается механизм «Прыжок в будущее» — попытка быстрее создать свою семью и, таким образом, быстрее стать взрослым, т.е. перескочить с первой вершины на третью, минуя вторую. Наверное, поэтому актуальные способности «верность» и «доверие» могут оказаться критическими для поддержания отношений в молодых семьях.

Становление экзистенциальной идентичности Я-мужчина готовит переход на следующую третью вершину экзистенциальной идентичности Я-родитель. В законе «брать – давать» начинает преобладать позиция «давать». Скрытой причиной распада ранних браков может быть или нахождение партнеров на разных вершинах или перескакивание на третью вершину, минуя вторую, т.е. минуя опыт приобретения партнерских отношений. При этом развод может дать шанс приобрести зрелость, пройти путь на вторую вершину, сформировать устойчивую «Я — +, Ты — +» установку и двигаться к созданию семьи, где кроме Я и Ты появляется еще фигура Мы. Одна часть этого Мы – дети, которые покоряют свою первую вершину, а затем вторую. Другая часть – родители, которые, находясь на третьей вершине и сохраняя свою семью, одновременно вынуждены меняться вместе с детьми. И у них после взросления и ухода детей из родительского дома на свою вторую вершину экзистенциальная идентичность Я-родитель оказывается все менее востребованной. К этому времени часто умирают собственные родители (пустеет первая вершина), разрушается с уходом на пенсию профессиональная идентичность. На-ступает пора третьего жизненного кризиса. Без расширения прежней иден-тичности запускаются невротические механизмы снятия экзистенциальной тревоги: регрессия – бегство в «мальчишники» и «девичники»; депрессия – топтание на месте; компульсия (хождение по кругу) – создание новой семьи, т.е. переход на другую третью вершину, снова становясь Родителем своим или чужим детям.

Прогрессивным способом преодоления кризиса будет формирование новой социально активной экзистенциальной идентичности Я-человек. Я начинаю ощущать себя и свое предназначение больше, чем в идентичности сына, му-жа, отца, друга, родственника. Я задумываюсь о своем предназначении, о пользе для других. Я готов отдавать часть времени и своей энергии для блага незнакомых мне людей, для окружающей природы, экологии и т.д., не требуя вознаграждения. Я готов стать не спонсором, а меценатом. Я начинаю проявлять социальную зрелость и активно участвовать в различных социальных проектах и организациях. И не потому, что некуда деть время, а потому, что вижу в этом особый смысл. Я воспринимаю человечество как большую семью (большое Мы).

Достигнув пика на этой вершине, укрепившись в идентичности Я-человек, начинаешь остро понимать и ощущать, что человеческая жизнь конечна. Что многие люди, вещи и твои дела тебя переживут. Что перед лицом смерти все приобретает один смысл, а перед лицом вечности – другой. У подножия пятой вершины ждет смерть, а на вершине – бессмертие. Приходит время формирования космической идентичности (Носсрат Пезешкиан) – Я – часть Вселенной. Активно задействована способность любить через сферу Пра-Мы. Вопросы смысла жизни, смерти, жизни после смерти, добра, зла, веры и т.д. занимают особое место. Формирование космической экзистенциальной идентичности Я_часть Вселенной позволяет не только справиться со страхом смерти, не только получить удовлетворение от осмысления пройденного пути, но и проникнуться светлой надеждой перехода в величественную область бессмертия духа.

Завершая эту статью, хочется отметить, что такую экзистенциальную перио-дизацию не следует считать формальными стадиями развития. Различные идентичности могут одновременно и в одном и том же месте пересекаться, конкурировать или дополнять друг друга. Не даром в нашей культуре на праздники мы любим собирать и друзей и родственников, чтобы дать воз-можность одновременно проявиться различным нашим идентичностям и идентичностям всех присутствующих.

По всей вероятности, предложенная здесь модель является по сути ме-тафорически-дискуссионной гипотезой и имеет еще целый ряд не прояснен-ных моментов. Например, исторический, транскультуральный, гендерный и другие дискурсы.
P.S. В качестве иллюстрации терапевтической работы по теме «Пять вер-шин» может служит рефлексия собственного опыта выпускницы Мастер-курса по Позитивной психотерапии Марины Денисенко.

Перша моя освіта — художник, і природно, що свій життєвий і клієнт-ський досвід я часто відображаю у живопису, та в іншій творчості. Спілкуючись з художниками, та і спираючись на свій досвід можу впевнено сказати, що образотворче мистецтво, як процес, є психотерапією, таким собі лікуванням душі. Неможливо намалювати того, чого в особистості не існує, тому душа людська відображає даність, той самий positum.
В своїй роботі з клієнтами я деколи використовую техніки експресив-ної арт-терапії. Це допомагає досить швидко віднайти ресурс, який глибоко захований і суворо охороняється однією, або кількома сімейними концепціями. Також через образ добре досліджувати сферу «Тіло» та сферу «Я» Якщо Актуальний конфлікт «лежить на поверхні», то Базовий, як підводна частина айсбергу – хоч і масивний, проте не видимий.

Дуже цінним для мене є те, що внутрішня боротьба особистості між протилежними внутрішніми правилами стає доступною для свідомості клієнта, коли виявляється, що на малюнку все виглядає справнішим, правдивішим, ніж у свідомості. Найбільше такої правдивості у клієнтських малюнках. Як навчитись розуміти в першу чергу власні малюнки? Кожного свого клієнта я навчаю бути уважним до образів із власної підсвідомості і вміти власноруч тлумачити їх. Такі образи скрізь в нашому житті, вони дивляться на нас із казок, метафор, фільмів, снів, притч, малюнків.
Розуміти їх може кожен, тому, що Базова здатність людини до пізнання є в усіх, варто лише забажати таких знань. В роботі з образом важливо, витримати рівновагу між транс-культурним баченням образу клієнтського малюнку іншими (в груповій роботі) і його власним розумінням намальованого образу. Особистість «виймає» зі своєї підсвідомості і розуміє лише те, з чим може впоратись. Тому я утримуюсь від зайвих інтерпретацій малюнків, і дозволяю іншим учасникам групи коментувати малюнки один одного лише після того, як автор сам дав вичерпну відповідь про власне розуміння своїх образів і лише від першої особи.

Наприклад: «Твій малюнок нагадує мені про моє…або я тут бачу…». Коли я читаю коментар режисера до його фільму – я бачу в цьому фільмі автора,його особистість, а якщо не читати таких коментарів – то в кожному творі я бачу себе.
5 Вершин.
Коментар: На малюнку 5 гір, що символізують різні функції (стадії) процесу мого життя. Перша гора – це дитинство, на її вершині пуста колиска, як найбільша моя втрата, втрата дитячої любові . На першу вершину я повертаюсь під час терапії у всіх її проявах, щоб «доколисати себе», допомогти собі, щоб відкрити шлях на інші вершини.
Жінка на другій вершині – це я тепер, нарешті відкрита світу. Підняті руки – як молитва, як прохання про допомогу, щоб іти далі. Соціально я на другій вершині 11 років, а психологічно — 3р. На третій горі стежка протоптана не до самої вершини, це значить, що в стосунках я вже досвідчена, проте для сім’ї психологічно ще не готова.
Третя гора насичена за кольором – як ще не розкритий потенціал, концентрат енергії. Четверта гора, як реалізація душі. Ліхтарик світить тим самим сяйвом, що в середині колиски – це моя сутність, дух, що вже на четвертій вершині, щоб освітити мені шлях в майбутньому.

На п’ятій вершині результат життя, щоб побачити його треба його прожити. Жовтий колір навколо – це живий і теплий світ, те, що більше, ніж ми, те, що дарує нам життя, наше Пра-Ми.

***

Заказать новый номер журнала «Позитум Украина» можно по этой ссылке

***

Литература

1. Горностай П.П. Личность и роль: Ролевой подход в социальной психологии личности. – К.: Интерпресс Лтд. 2007. — 312с.
2. Карикаш В.И. Работа психотерапевта на пяти уровнях в Позитум-подходе Н.Пезешкиана //* Позитум Украина. – 2007. — №1.-с.24
3. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия: Пер. с нем. – М.: Медицина, 1996. – 464 с. : ил.
4. Современный психологический словарь/ сост. и общ. ред. Б.Г.Мещеряков, В.П.Зинченко. – М.: АСТ; СПб.: ПРАЙМЕВРОЗНАК, 2007. – 490, [6] с.
5. Фрейд Софи. Новые пути самоидентификации в новом столетии //* Позитум. – 2001. — №2. – с.21-39.
6. Лоуэн А. Секс, любовь и сердце: психотерапия инфаркта/ пер. с англ. С Кохеда – М.: Институт общегуманитарных исследований. 2000, — 224с.
7. Янг-Айзендрат Полли. Ведьмы и герои: Феминистский подход к юнгианской психотерапии семейных пар/ пер.с англ. – М.: Когито-центр, 2005. – 268с.